Schneefernerkopf, Гірська вершина в хребті Веттерштайн між Гарміш-Партенкірхеном і Ервальдом, Німеччина та Австрія.

Шнеєфернеркопф це вершина висотою 2875 м на західному краю гір Веттерштайн на кордоні Баварії та Тіролю. Його північний схил спадає до Цугшпіцплатту й залишків льодовика Шнеєфернер; на вершину ведуть через Шнеєфернершарте й північне плече, повз Віндлох, сходами та стежкою, забезпеченою сталевими тросами.

Перший бугельний витяг на Шнеефернеркопфі звели 1956 року, після того як від 1949 року на Цуґшпіцплатті почали з'являтися перші підйомники. 1967 року Doppelmayr замінив його паралельними витягами Schneefernerkopf I і II з T-подібними бугелями, що долали 790 м і 160 м перепаду висоти приблизно за сім хвилин. Через відступ Північного Шнеефернера верхній схил став надто стрімким: роботу припинили після сезону 2023/24, а розбирання призначили на 20 березня 2026 року.

Вершина позначає кордон між Баварією та Тіролем, а з Ервальда вона виглядає як панівна гора Веттерштайну. Назва походить від льодовика Шнеефернер, чиї залишки найлегший маршрут до перевалу Шнеефернершатте перетинає або обходить. Підйомник, збудований 1956 року й замінений 1967-го, колись піднімав лижників цим схилом.

Найлегший підйом починається на Цугшпіцплатті й веде через залишки Шнеєфернера або повз них до Шнеєфернершарте, де Віндлох дає вид на Ервальд. Далі шлях перетинає північне плече сходами та стежкою, забезпеченою сталевими тросами, уздовж закритого витягу Шнеєфернеркопф. Хода триває трохи менше години; необхідні певний крок і відсутність страху висоти.

Нойе Вельт долає майже 2000 метрів перепаду висоти від вершини до Ервальда, має нахили до 45° і ділянку спуску на мотузці, яку під час підйому оцінюють як UIAA III. Вона дуже відкрита, тож це спуск для досвідчених лижних альпіністів, а не маркована траса.