Großer Priel, Гірська вершина в Тотес Гебірге, Австрія

Гросер Пріель — вершина висотою 2 515 м у Тотес Гебірге, найвища точка цього хребта й північно-східний наріжний стовп його карстового плато. Верхня частина складена верствуватим дахштайнським вапняком, що спадає стрімкими стінами з усіх боків, на основі з веттерштайнського доломіту; західний гребінь з'єднує її з плато біля перевалу Фляйшбанк. Східний бік розтинають чотири гребені, що оточують кари Кіртагкар, Гольдкар і Кюкар, а в Кюкарі лежить найпівнічніше постійне фірнове поле Альп.

Ґросер Пріль уперше згадується як Pruell у документі 1584 року; карта Верхньої Австрії Ґеорґа Маттеуса Фішера (1667) називає його mons altissimus totius provintzia. Ерцгерцог Йоганн Австрійський описав вершину у своїх дорожніх щоденниках 1810 року, а перше задокументоване туристичне сходження здійснив граф Франц Зіґмунд фон Енґль 29 серпня 1817 року в супроводі мисливців Ганса, Антона, Енґельберта і Фердинанда Рідлерів. Ерцгерцог Людвіг Австрійський піднявся 14 серпня 1819 року.

Гора давно приваблює альпіністів з навколишніх районів, які піднімаються позначеними маршрутами, починаючи від гірських притулків. Білі скельні стіни стали визначальною пам'яткою, яку місцеві жителі та відвідувачі одразу впізнають, дивлячись на вершини.

Звичайний маршрут від Прільшуцгауса перетинає Бротфальшарте і має кілька ділянок, забезпечених тросами; Бертом-Рінеш-Штайг, прокладений 1994 року, — це віа феррата складності C–D. Від Вельзергютте звичайний підйом іде через Фляйшбанкзаттель на висоті 2123 м. Траверс Пріля від Кляйнер-Пріля тягнеться гребенем до Арцлохшарте, має скельні ділянки до II категорії і часто потребує бівуаку.

У цирку Кюкар на східному боці лежить найпівнічніше постійне фірнове поле Альп. Коли 2011 року сніговий покрив значною мірою розтанув, тонкий шар осипу на більшому льодовому тілі з талими лійками залишився останнім слідом колишнього льодовика. Теперішній вершинний хрест — копія: оригінальний залізний хрест 1870 року, заввишки вісім метрів і вагою 2240 кілограмів, був знищений грозою 25 червня 2008 року й замінений 17 серпня 2009 року.