Мілльштаттське абатство, Бенедиктинський монастир у Мільштатт-ам-Зеє, Австрія

Мільштаттське абатство — колишній бенедиктинський монастир у Мільштатт-ам-Зеє, заснований близько 1070 року. Монастирська церква й клуатр належать до репрезентативних романських споруд Каринтії, відомих багатою тваринною символікою. Комплекс має світлі тиньковані стіни, темно-сірі дахи, дві червоні цибулясті бані із золотими завершеннями, зелені віконниці та кутову вежу з вигнутим конічним дахом на трав'янистому схилі.

Арибо II, колишній пфальцграф Баварії, та його брат Пото заснували монастир близько 1070 року; угода про десятину з архієпископом Гебгардом Зальцбурзьким є найранішою згадкою, а папська грамота 1122 року — найдавнішим збереженим документом. 1469 року бенедиктинців замінили лицарі святого Георгія, а 1598 року — єзуїти. 1773 року монастир скасовано за імператора Йосифа II.

Назва Мілльштатт походить з легенди про герцога Доміціана, який нібито кинув тисячу язичницьких статуй в озеро, давши місцю назву (mille statuae). Романський клуатр абатства відомий тваринною символікою, а Мілльштаттський рукопис, середньоверхньонімецька збірка релігійної поезії, пов'язують зі скрипторієм монастиря.

Місце легко доступне, і відвідувачі можуть увійти до церкви в звичайні години роботи, щоб дослідити інтер'єр. Прилеглий монастирський комплекс запрошує прогулятися історичними приміщеннями та дворами у власному темпі.

Мільштаттський рукопис, важлива середньоверхньонімецька збірка біблійних і світських текстів, носить назву абатства, але, ймовірно, не був створений у його скрипторії. Ченці все ж виготовляли тут численні рукописи, а монастирська церква й клуатр відомі багатою символікою тварин. Сьогодні церква належить парафії, а решту колишніх монастирських будівель утримує австрійська федеральна лісова служба.