Schrammacher, Гірська вершина в Ціллертальських Альпах, Австрія

Шраммахер — вершина висотою 3 410 м у хребті Тукс (Ціллертальські Альпи), друга за висотою після Ольперера. Його симетрична пірамідальна форма та стрімка плитчаста північно-західна стіна панують над верхів’ям долини Фальс, а три льодовики — Альпайнер-Фернер, Обершраммахер-Фернер і Штампфлькес — тримаються на його схилах.

Перше сходження відбулося 19 серпня 1847 року: зальцбурзький метеоролог і професор теології Петер Карл Турвізер досяг вершини з майргофенськими провідниками Георгом Лехнером («Schneider-Jörgl») і Якобом Губером («Gainer-Jakl») південним гребенем від альпи на північ від Пфітчерйоху. Сходження 1874 року Моріца фон Деші та Ганса Пінгґери довго подавали як перше; помилку виправили 1901 року. Фріц Драш і Йоганнес Лехнер пройшли північно-західну стіну 25 вересня 1895 року, а Герман Буль 1951 року очолив її перше зимове сходження.

Імена провідників першого сходження збереглися як прізвиська майргофенського діалекту: Ґеорґа Лехнера звали «Schneider-Jörgl», а Якоба Губера — «Gainer-Jakl». Сходження 1847 року Петера Карла Турвізера з цими двома місцевими провідниками тоді ж опублікували, але забули; лише 1901 року журнал альпійського клубу виправив запис, бо довго першим вважали сходження Моріца фон Деші 1874 року.

Альпіністи повинні очікувати технічних труднощів і мати відповідне спорядження для маршруту. Погодні умови на цій висоті можуть швидко змінюватися, тому ретельна підготовка є необхідною.

Перше сходження на північно-західну стіну 25 вересня 1895 року здійснили Фріц Драш і Йоганнес Лехнер, випередивши на десятиліття інтерес до великих північних стін, що почався у 1920-х. 1951 року Герман Буль очолив перше зимове сходження цією стіною.