Гросвенедігер, Альпійська вершина в хребті Високий Тауерн, Австрія

Гросвенедігер — найвища вершина групи Венедігер у Високому Тауерні, що сягає 3657 м на межі Східного Тіролю та Зальцбурга. Вона лежить безпосередньо на головному хребті Альп і з усіх боків вкрита потужними льодовиками; Шлатенкес і Оберзульцбахкес розділені чотирма виразними гребенями. На фото видно широкий сніговий купол, що звужується до вершини, паралельні жолоби з темною породою та скельну стіну перед нижнім схилом.

Перше сходження 3 вересня 1841 року очолив Йозеф Шваб, знаний як Гаусштеттер Зепп, а не лісник. Група з 40 осіб, серед них Ігнац фон Кюрзінгер і 70-річний Пауль Рореггер, вирушила з Нойкірхен-ам-Гросвенедигер і досягла вершини через Оберзульцбахталь і Штірланерванд; 24 або 26 чоловіків дісталися вершини. Попередня спроба 1828 року з ерцгерцогом Йоганном зазнала невдачі через лавину.

Назва Großvenediger уперше згадується в протоколі прикордонного огляду 1797 року; до того гору називали Stützerkopf. Вона походить, ймовірно, від венеційських купців, які перетинали перевали, а не від краєвиду на Венецію за 200 км, невидиму з вершини. Ігнац фон Кюрзінгер, учасник успішного сходження 1841 року, вигадав звання «weltalte Majestät» (стародавня велич).

Східний маршрут від Matreier Tauernhaus через Innergschlöß і Neue Prager Hütte (2796 м) триває близько 8 годин і 2200 метрів набору висоти, спуск — близько 4 годин без перерв. Південний маршрут від Defreggerhaus найпопулярніший і вважається найлегшим. Усі шляхи йдуть тріщинуватими льодовиками: мотузка й ранній вихід.

Назва насправді не стосується Венеції, як стверджує місцевий фольклор, оскільки місто не видно з вершини, незважаючи на століття припущень. Це непорозуміння стало частиною тривалої культурної історії гори.