Pfarrkirche Bruck an der Leitha, Барокова парафіяльна церква в Бруці-на-Лайті, Австрія

Пфаркірхе Брук-ан-дер-Лайта — барокова церква, прибудована до середньовічної міської вежі, яка стоїть повернутою приблизно на 15 градусів на північ, бо нава йде паралельно до фасадів будинків. Двоярусний фасад роботи Йоганна Георга Віндпессінгера має над головним порталом святого Івана Непомуцького, на верхньому ярусі архангела Михаїла і міський герб із датою 1740. Однонавовий інтер'єр завдовжки 42 метри і завширшки 14 метрів має триметрові бічні каплиці та чотирипролітне склепіння.

Старий костел Святого Мартина за мурами неодноразово руйнувався і став замалим, тому в середині XVII століття місто вирішило збудувати нову парафіяльну церкву в межах мурів. Турецькі облоги та чума знову і знову зривали ці плани. Після поразки османського війська під Віднем 1683 року та припинення чуми міська рада з вдячності вирішила спорудити на Гауптплаці гідний храм, прибудований до наявної середньовічної міської вежі та з взірцем ранньобарокової церкви Іль-Джезу в Римі. Перший етап будівництва тривав 1696–1702 років під керівництвом будівничого Генріха Гоффманна, який звів наву паралельно до фасадів будинків, через що перетворена на церковну вежу міська вежа стоїть повернутою приблизно на 15 градусів на північ. Її надбудували дзвіницею та увінчали бароковим шпилем. У 1738–40 роках Йоганн Георг Віндпессінгер замінив простий фронт двоповерховим пишним фасадом, а в 1782–83 роках шпиль надбудували ліхтарем для дзвона до смерті, і висота вежі сягнула 53,35 метра.

Головний вівтар 1704 року подарував Йоганн Якоб Штумпф, лейб-медик імператора Леопольда I; на ньому образ Святої Трійці з кола Даніеля Грана. У церкві зберігається бароковий скляний саркофаг із мощами мученика Теодора, а над головним порталом фасад показує святого Яна Непомуцького з мостом через Влтаву біля ніг.

Нава йде паралельно до фасадів будинків, тому середньовічна міська вежа, що тепер слугує дзвіницею, повернута приблизно на 15 градусів на північ. На фасаді з боку Гауптплацу над головним порталом є міський герб із датою 1740. Інтер'єр має 42 метри завдовжки і 14 завширшки, а бічні каплиці з обох боків мають по 3 метри глибини.

Орган, збудований 1710 року віденським органним майстром Якобом Зіппусом, увінчує статуетка царя Давида. Йоганн Генке додав 1740 року п'ятиголосний Rückpositiv, а Алоїс Гербігер 1858 року встановив новий ігровий стіл. Нині в інструменті 300 дерев'яних і 996 олов'яних труб у 20 регістрах, усі лабіальні, найбільша труба завдовжки п'ять метрів.