Heukareck, гора в Санкт-Файт-ім-Понгау, Зальцбург, Австрія

Гойкарек — це вершина висотою 2 100 м у групі Анкогель, найвища точка хребта Гамскаркогель і місцева гора Шварцах-ім-Понгау на межі з Санкт-Файт-ім-Понгау. Її округла вершина лежить на північ від Гелльванд (2 287 м) у межах природного заповідника Паарзеен-Шуфлікер-Гойкарек площею 867 га. На вершину ведуть круті стежки з Шварцаха/Санкт-Файта через Герцогальм або з Гросаарля через Ніггельталь і Ніггельтальальм.

Перше зафіксоване сходження на Гойкарек відбулося в травні 1879 року Людвігом Пуртшеллером, що закріпило гору як туристичну ціль. Згодом вершина набула літературної відомості, коли письменник Томас Бернгард згадав її у своїй книзі «Холод», описуючи, як тінь гори затемнює долину протягом тривалих періодів.

Назва Гойкарек поєднує німецьке Heu (сіно) з альпійським словом Kareck і вказує на косіння трави на цих схилах. Долину Ніггельталь під вершиною описано як дуже багату на дичину, а маршрути сходження проходять повз Герцогальм і Ніггельтальальм (Ігльтальальм). Письменник Томас Бернгард, який жив у цих краях, згадав гору в книжці Die Kälte – Eine Isolation.

Похід починається на паркувальних майданчиках Sendeanlage Holzlehen або Himmelsknoten біля Гроссарля і проходить маркованими стежками з гравійними дорогами та кам'янистими ділянками, що ведуть до вершини. Міцне взуття, достатня кількість води та відповідний погоді одяг є обов'язковими, оскільки маршрут переважно відкритий і сонячний.

Томас Бернгард писав про Гойкарек у книжці Die Kälte – Eine Isolation, описуючи, як гора чотири місяці безперервно кидає тінь на долину Шварцах. Він називає це мерзенною потворою, вигаданою Творцем. Вершина лежить у природному заповіднику Паарзеен-Шуфлікер-Гойкарек площею 867,05 га.