Sebastianskirche, Барокова церква в Старому місті, Зальцбург, Австрія

Себастіанскірхе — це пізньобарочна зальна церква з циліндричним склепінням, зведена у 1749–1753 роках за планами Кассіана Зінгера. Фасадна вежа з цибулястою банею та ліхтарем виступає на Лінцергассе. Усередині кована решітка хору 1752 року роботи Філіппа Гінтерзеера містить залізні троянди, лози, вази та мушлі.

Першу церкву звела братство святого Себастьяна близько 1500 року й освятила 1511 року; вона стояла поза міськими мурами біля чумного цвинтаря, тому й присвячена святому Себастьянові. Сучасну барокову залу зведено 1749–1753 років за планами Кассіана Зінгера й освячено 1754 року. Міська пожежа 1818 року знищила стельову фреску й образ головного вівтаря Пауля Трогера; до 1821 року церкву відновили у спрощеному вигляді.

Церкву обслуговують священники Священичого братства святого Петра, які служать тут месу латинською мовою за обрядом до Другого Ватиканського собору. Храмове свято відзначають 20 січня, у день святого Себастьяна, до якого зверталися під час чуми. Довго бувши філією парафії святого Андрія, церква служила їй парафіяльним храмом у 1861–1898 та 1944–1952 роках.

Церква стоїть на Лінцергассе в новому місті на правому березі, її фасадна вежа виступає на вулицю; вхід — через перший поверх вежі. Прибудована каплиця святого Філіпа Нері 1684 року з'єднує портал і задню наву з аркадами цвинтаря святого Себастьяна. Священики Братства святого Петра служать тут месу латинською мовою за обрядом до Другого Ватиканського собору.

Орган, завершений Карлом Маурахером 1828 року, був першим у Зальцбурзі з хроматичною клавіатурою без короткої октави; він зберігся майже повністю — один мануал, педаль і 12 регістрів. Маурахер також пов'язаний із поширенням колядки «Тиха ніч» між 1818 і 1829 роками.