Wildenkogel, Гірська вершина в Матрай-ін-Осттіроль, Австрія

Вільденкогель піднімається на 3021 метр у групі Венедігер, поєднуючи скельні ділянки та круті схили. Маршрути проходять через відкриті хребти та технічно складні ділянки, які вимагають досвіду та обережного руху.

Джерела не наводять ні першосходження XIX століття, ні імен першопрохідців Вільденкогеля. Задокументовано маркування маршрутів: позначений шлях від Матрайер-Тауернгаус у Тауернталі та маршрут від Баденер-Гютте (2608 м) через Льоббентйорль, описані в Alpenvereinsführer Venedigergruppe (5-те видання, 2006) і на Alpenvereinskarte аркуш 36 у масштабі 1:25 000.

Звичайний маршрут від Matreier Tauernhaus проходить повз три гірські озера — Löbbensee, Wildensee і маленьке озеро біля нижнього краю Wildenkees — і виходить до перевалу Wildenkogelscharte на висоті близько 2865 м. Звідти південний гребінь із грубих брил веде на вершину й вимагає відсутності страху висоти та початкових навичок скелелазіння (складність I за шкалою UIAA).

Східний маршрут починається біля Matreier Tauernhaus у Тауернталі: близько 1500 метрів підйому і 4½ години маркованою стежкою, часто крутою й не завжди виразною. Від Badener Hütte (2608 м) маркована стежка веде на вершину приблизно за три години через Löbbentörl. Вище Wildenkogelscharte (близько 2865 м) південний гребінь із грубих брил вимагає відсутності страху висоти й легкої скелелазіння (UIAA I); за добрих умов льодовикове спорядження не потрібне.

Маршрут від Matreier Tauernhaus проходить повз три гірські озера — Löbbensee, Wildensee і маленьке озеро біля нижнього краю Wildenkees — і далі досягає перевалу Wildenkogelscharte на висоті близько 2865 м. Звідти південний гребінь із грубих брил вимагає певного кроку та легкої скелелазіння за складністю I UIAA.