Burgruine Aichelburg, руїни замку в Санкт-Штефан-ім-Гайльталь, Австрія

Руїни Айхельбург — це руїна на лісистому пагорбі на південь від Санкт-Штефан-ан-дер-Гайль. Збереглися ділянки кільцевої стіни завтовшки близько 80 см висотою від двох до чотирьох метрів і залишки двох веж; від житлової будівлі залишилася лише невелика частина північно-східного кута. Шийний рів ще помітний, а перед північно-східним входом стоїть кам'яна пам'ятна колона, встановлена близько 1900 року Леопольдом фрайгером фон Айхельбург-Лабіа.

Замок був збудований у XIII або XIV столітті і вперше згаданий у документах у 1307 році як власність графів Гьорц. Протягом століть він зазнав руйнування від імператора Фрідріха III близько 1460 року, пізніше був відбудований, згорів у 1516 році і остаточно занедбаний після землетрусу близько 1690 року.

Назва Айхельбург з'являється в документах 1432 року, а давніша вежа згадується 1307 року як «turen bey sand Stephan bey der Geyle». Крістоф Фірталер, наданий шляхетства 1507 року, взяв ім'я «фон Айхельбург», і його родина володіла цим місцем упродовж поколінь. Близько 1900 року Леопольд фон Айхельбург-Лабіа встановив кам'яну пам'ятну колону при північно-східному розі входу.

Руїна стоїть на лісистому відрозі над Гайльталем, до неї йдуть пішки з Санкт-Штефана-ан-дер-Гайль; останній відрізок крутий і нерівний. Кільцевий мур заввишки два-чотири метри та засипаний рів видно ззовні, бо внутрішні приміщення не збереглися. Перед входом, у північно-східному куті, стоїть кам'яна пам'ятна колона.

Кам'яна пам'ятна колона на північно-східному розі, перед входом, була встановлена близько 1900 року Леопольдом фрайгером фон Айхельбург-Лабіа. Після занедбання замок слугував каменоломнею, а рів, заповнений уламками, досі помітний.