Villa Hahn, Охоронювана житлова вілла в Бадені, Австрія

Вілла Ган — двоповерхова п'ятиосьова вілла в Бадені, збудована Отто Вагнером для банкіра Самуеля Ріттера фон Гана. Між двома бічними ризалітами з мансардовими дахами виступає монументальний колонний портик, над ним тераса мезонінного верхнього поверху. Садовий фасад має потужний портик із подвійними колонами, терасу й одномаршеві сходи в сад. Стиль пізнього історизму, перехід до строгого тектонічного стилю Вагнера.

Самуель Ріттер фон Ган, генеральний директор k.k. priv. österreichische Länderbank, замовив віллу баденському будівничому Антону Браєру на місці вілли Дюпор, придбаної 1884 року за 50 000 гульденів. Після смерті Гана 1915 року вона перейшла до трьох дочок, а 1925 року — до наймолодшої, Маргарете. У 1938–1948 роках нею володів її неєврейський чоловік Пауль Аулегк, тож вона уникла нацистів. 1951 року Pensionsversicherungsanstalt der Arbeiter купила віллу й 18 000 м² землі під ревмацентр; місто відмовило в сірчаній воді, проєкт провалився, вілла занепала. У травні 1984 року подали заяву на знесення всього комплексу; Bundesdenkmalamt того ж року відмовив, а Конституційний суд підтвердив це в жовтні 1986 року. Ініціатива навколо баденського архітектора Герхарда Лінднера врятувала головний будинок, відкритий 15 грудня 1988 року; парк Вагнера й частину флігелів заступили рядові будинки 1987/88 років.

Сад зберігає дерева, визнані пам'ятками природи з квітня 1988 року, а назва увічнює Самуеля Ріттера фон Гана, генерального директора k.k. priv. österreichische Länderbank, який замовив будівлю. Флігель у формі підкови у стилі бідермаєр на підвалі XVI століття 1889 року пристосували під садовий будинок і житло для прислуги, додавши скляну оранжерею.

Вілла Ган розташована в Бадені-бай-Відні на ділянці колишньої вілли Дюпор, придбаної 1884 року. Головний будинок і флігель є пам'ятками, їх оглядають ззовні; частина дерев у саду з квітня 1988 року має статус природних пам'яток. Частину колишнього парку у 1987/88 роках забудували одноповерховими рядними будинками, тож ділянка вже не відповідає початковому плану.

Під час Другої світової війни особливий правовий статус захистив будинок від конфіскації, коли власність змінювала власників наприкінці 1930-х і в 1940-х роках. Завдяки цій обставині будівля збереглася неушкодженою, тоді як багато подібних об'єктів у регіоні мали іншу долю в той період.