Kalvarienberg, Гірська вершина в Австрії

Кальварієнберг — це 606-метрова міська гора на захід від центру Бад-Ішля, яка як передгір'я Катрін піднімається приблизно на 100 м над дном долини Траун. Її вкрита лісом вершина є місцем прогулянок, до неї веде ішльська Хресна дорога до барокової церкви Кальварієнбергкірхе. Північний схил складається з юрського строкатого вапняку віком близько 150 млн років; біля північного підніжжя б'є джерело Марія-Луїзен із вмістом солі близько 24 %.

Назва Кальварієнберг походить від барокової церкви Кальварієнбергкірхе на схилі, оберненому до міста, до якої веде Ішльська хресна дорога. Уже в 1820-х роках, із початком літнього відпочинку в Бад-Ішлі, тут створили невеликі сади для прогулянок, зокрема Бельведер доктора Брандта (1828) та «Самотність Елеонори», улюблене місце графині Елеонори фон Фукс. На північному схилі 1899 року проклали лісову стежку Елізабет-Вальдвег у пам'ять про покійну імператрицю Єлизавету.

Назва походить від барокової церкви Кальварієнбергкірхе з міського боку, до якої веде ішльська Хресна дорога. Ще на початку літнього відпочинку 1820-х років пагорб слугував для дозвілля: доктор Брандт звів тут 1828 року малий Бельведер, а графиня Елеоноре фон Фукс мала улюблене місце під назвою Елеоноренс Айнзамкайт.

Лісиста вершина піднімається приблизно на 100 м над дном долини Бад-Ішля, до неї ведуть стежки з центру міста; з міського боку хресна дорога піднімається до барокової церкви Кальварієнбергкірхе. Північним схилом проходить Елізабет-Вальдвег, прокладений 1899 року в пам'ять про імператрицю Елізабет. Біля північного підніжжя, поблизу кар'єру Фалькенштайнер у районі Штайнбрух, б'є соляне джерело Марія-Луїзен із вмістом солі близько 24%.

Лісиста вершина сягає 606 м, приблизно на 100 м над дном долини, як передгір'я Катрін (1542 м). Біля північного підніжжя б'є джерело Марія-Луїзен, соляне джерело, вода якого має близько 10 000 років і містить приблизно 24 % солі; його нещодавно переобладнали.