Sankt Magdalena im Gschnitztal, Каплиця в Гшніцталі, Австрія

Санкт-Магдалена-ім-Гшніцталь — це маленька каплиця, що розташована на скельному виступі високо над гірським схилом. Споруда розташована між двома долинами і виглядає майже як пташине гніздо, що чіпляється за крутий рельєф.

Каплиця вперше згадується в документах 1307 року. За легендою, записаною 1766 року в парафіяльному літописі Гшніца, її збудував шляхтич на покуту після того, як на цьому місці знайшли різьблене зображення святої Магдалини; народний переказ називає його лицарем зі Шнееберга, що залишився там пустельником. Проща зростала й отримувала дари від тірольських князів, а імператриця Марія Терезія щороку жертвувала 1000 гульденів. Її син Йосиф II 1787 року скасував прощу; після його смерті вона відродилася, і селяни з Ельбьогена та Пача ходили сюди з молитвами про врожай до 1938 року.

Назва походить із легенди, записаної 1766 року в парафіяльній хроніці Гшніца: шляхтич, бажаючи спокутувати гріхи, хотів збудувати церкву на честь Марії Магдалини, і на обраному місці знайшли різьблене зображення святої; народний переказ називає його лицарем зі Шнееберга, що залишився там пустельником. До 1938 року селяни з Ельбьогена і Пача ходили сюди процесіями за добрий урожай.

Каплиця стоїть на висоті 1661 м на скельному виступі, приблизно за 400 м над дном долини Гшніцталь. До неї ведуть пішохідні стежки з Гшніца й Трінса та альпіністський маршрут (via ferrata) з Гшніца; з Гшніца вгору йде стежка з 14 стаціями Хресної дороги. Колишня келія пустельника біля каплиці нині слугує місцем перепочинку.

Усередині каплиці є добре збережені настінні розписи XIII століття, які століттями були приховані під штукатуркою. Вівтар прикрашає сучасне розп'яття середини XX століття, що створює цікавий контраст із стародавніми фресками.