Jagdschloss Schmida, Бароковий замок у Гавслайтені, Австрія

Schloss Schmida — двоповерховий чотирикрилий колишній замок із ровом і ренесансним ядром, розташований на південний захід від села Шміда біля Штранцендорфер-Баху. Трапецієподібний план нагадує великий квадратний двір, дахи вальмові, димарі барокові. Північне крило зберігає ренесансну структуру XVI століття, а південне крило з каплицею датується 1719 роком. Рови, осушені з 1975 року, ще помітні в рельєфі, крім північного вхідного фасаду.

Каплицю, присвячену святому Миколаю, згадано 1313 року, а «haus ze Smida» панів фон Шміда — 1327 року. 1485 року угорці спалили фортецю й утримували її до Пресбурзького миру 1491 року. Юліус I фон Гардеґґ зробив її своєю резиденцією 1524 року; 1529 року турки зруйнували її, а 1548 року відбудували на палях, приписуючи роботи Франческо де Поццо. Ґеорґ Фрідріх фон Гардеґґ наказав перебудувати середньовічний замок на двоповерховий ренесансний палац між 1595 і 1600 роками.

Назва Шміда походить від давньої форми «Smida», засвідченої 1327 року як «haus ze Smida». Від 1524 року Юліус I фон Гардегг зробив замок осередком протестантизму в північному Тульнерфельді. Після барокової перебудови родина Гардеггів використовувала його як мисливський замок до 1945 року; зафіксовано візити імператора Карла VI з донькою Марією Терезією.

Замок стоїть на південний захід від села Шміда, у низині біля потоку Штранцендорфер-Бах. Старі рови, висохлі з 1975 року, ще помітні в рельєфі, крім північного вхідного фасаду. Будівля приватна й не відкрита для відвідувачів; вхідний портал із жалюзійними дверима XIX століття видно ззовні.

Замок слугував мисливським павільйоном родини Гардеґґів, які жили в ньому до 1945 року принаймні в сезон полювання. З того часу збереглися згадки про візити імператора Карла VI, іноді з донькою Марією Терезією. Після 1945 року радянська окупаційна влада спустошила будівлю, і вона десятиліттями була непридатною для житла.