Schloss Ulrichskirchen, Замок в Ульріхскірхен-Шляйнбаху, Австрія

Шлосс Ульріхскірхен — це відкрита на захід трикрила споруда XVI–XVII століть на невеликому підвищенні біля південно-східного краю Ульріхскірхена. Три триповерхові крила оточують великий прямокутний парадний двір, а колишні кутові вежі, тепер вбудовані в будівлю, ще прочитуються в плані. Найдавніша частина — південно-західна вежа, ядром якої є готична житлова вежа близько 1320 року, розміром 18 на 18 метрів, зі стінами завтовшки до 3,6 метра в основі.

Укріплена споруда на цьому місці була заснована в 1195 році, а пізніше перейшла до регіональних знатних родин, які володіли нею та розвивали її. У 1700-х роках будівля зазнала масштабної реконструкції, щоб перетворити її на заміську резиденцію, пристосовану до змінних потреб родини.

Назва замку походить від церкви Святого Ульріха, навколо якої виросло село; укріплений дім, що передував замку, стояв біля теперішньої церкви. Родина Бартенштайнів, власників від 1810 року, відреставрувала будівлю, а Софі фон Бартенштайн 1854 року звеліла оновити замкову каплицю й подарувала необароковий вівтар. Ліпнина на стелі в одній із зал південно-східної вежі увічнює призначення Леопольда фон Ґуденуса крайовим маршалом Нижньої Австрії 1893 року.

До замку потрапляють із заходу через насипну греблю; три крила оточують великий прямокутний двір. Земляний вал навколо, частково оформлений як зелена зона, зберігся, як і три з чотирьох малих підковоподібних ронделів. До 1820 року частину західної стіни та південно-західний рондель розібрали.

Готична житлова вежа розміром 18 × 18 м, зведена близько 1320 року, збереглася всередині пізніших крил; її стіни в основі завтовшки близько 3,6 м, а кути були облицьовані рустованим камінням, тепер прихованим під тиньком. Дендрохронологічне дослідження дощок опалубки в склепінні підвалу датувало її.