Spa gardens of Baden, Курортний парк і термальний курорт у Бадені, Австрія

Курпарк Баден-бай-Відень лежить на південно-західному схилі Баденер-Берг у Бадені, Нижня Австрія. Його будівлі та садові пам'ятки охороняються. Сучасного вигляду парк набув між 1896 і 1932 роками за міського садівника Йозефа Крупки за проєктами Йозефа Шаффгаузена: стежки, заліснений у 1874–1896 роках Кальварієнберг і ділянка на схід від відкритих сходів. Південний бік замикає кована огорожа з трьома брамами Тешенського залізоробного заводу.

У II столітті навколо первісного джерела на місці нинішніх Sommerarena і казино облаштували купальний квартал. Від 1691 року міський суддя Міхаель Шлахтнер профінансував стації Хресної дороги, які після 1715 року завершила його донька. Малий сад, закладений 1758 року перед Theresienbad, 1792 року розширив до міського парку придворний садівник Жан Барбе; у 1807–1812 роках Ігнац фон Ланг долучив парк на Кальварієнберзі, що 1837 року перейшов до громади.

Пам'ятники в парку нагадують про музикантів, пов'язаних із Баденом: храм Бетховена в північно-східній частині, пам'ятний знак Франца Грільпарцера в південній частині та пам'ятник Ланнеру й Штраусу. Храм Моцарта в кінці головної алеї було перенесено туди й перейменовано 1962 року; раніше він звався храмом Асклепія.

До парку входять через троє кованих воріт із залізних заводів у Тешені, встановлених 1880 року для закриття південного боку. Сходи в кінці головної алеї з'єднують нижню частину з верхнім парком до Рудольфсгофу. Доріжки прокладено між 1896 і 1932 роками за планами Йозефа Шаффгаузена.

У парку стоять пам'ятники двом чоловікам, які сформували його вигляд: міському садівнику Йозефу Шаффгаузену, який від 1874 року заліснив Кальварієнберг і проклав там стежки, та його наступнику Йозефу Крупці, який завершив роботи між 1896 і 1932 роками. У північно-східній частині стоїть пам'ятний камінь Крупки (1864–1932).