Неолітичні кремнієві копальні в районі Спьєнн, Неолітичні крем'яні шахти в Спиєнні, Бельгія

Неолітичні крем'яні шахти в Сп'єнні займають близько 100 гектарів височини поблизу села Сп'єнн, на південний схід від Монса. На пам'ятці є тисячі вертикальних шахт, деякі глибші за 10 метрів, викопаних для досягнення крем'яних шарів; від цих шахт відходять підземні галереї. На фотографії видно викопану порожнину з тріщинуватими стінами світло-бежевого та вохристого кольорів і купу битого каміння та конкрецій на дні.

Кремінь тут видобували приблизно між 4300 і 2200 роками до н. е. Пам'ятку помітили 1843 року, а 1867 року під час будівництва залізниці Фрамері–Шиме відкрили 25 шахт; гірничий інженер Альфонс Бріар та інші дослідили їх і представили результати в Брюсселі 1872 року. Масштабні розкопки почалися 1889 року, а з 1912 року розчищали шахти та сполучну галерею. Копальні пов'язують з міхельсберзькою культурою, і 2000 року їх внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Копальні пов'язують із міхельсберзькою культурою. Заготовки обмінювали на відстань до близько 150 км і часто шліфували вже на місці призначення, а готові знаряддя трапляються за 50–160 км. Розкопки дали також крем'яні леза, кераміку, кістки великої рогатої худоби, свиней, кіз і овець та людські скелети.

Центр SILEX'S у Петі-Сп'єнн має музей на поверхні та мультимедійну презентацію копалень; копальні й розкопки відвідують у визначені дні та за домовленістю. Територія поділена на три сектори: Camp-à-Cayaux, Petit-Spiennes і Versant de la Wampe. Бронюйте заздалегідь, бо підземний доступ залежить від сеансів із гідом.

Стіни копалень у Сп'єнні вирубували кременевими кирками та знаряддями з рогу, а непридатний камінь кидали назад у вже вироблені галереї. Деякі галереї сягали 7 м і могли з'єднуватися із сусідньою шахтою. Найглибші шахти, у 65-гектарному секторі Camp-à-Cayaux, сягали 16 м.