Бефруа Намюра, Дзвіниця в Намюрі, Бельгія

Дзвіниця Намюра, яку також називають вежею Сен-Жак, це висока циліндрична вежа з нашаруванням світло-сірих тесаних каменів, одна з трьох веж середньовічних міських мурів. На верхній кам'яній поверхні дугою закріплено великі темні металеві цифри й літери «R J 5 7 3 7», під ними — малі прямокутні отвори та вертикальні залізні стяжки. Вежу вінчає темний шиферний дах із центральним квадратним ліхтарем і чотирма кутовими вежками з гострими шпилями, а біля основи є більший прямокутний віконний отвір.

Зведена близько 1388 року як одна з трьох веж середньовічного муру Намюра, вежа Сен-Жак охороняла міську браму; від 1570 року її банклок давав сигнал до відкриття й закриття зовнішніх брам. Після пожежі в колегіаті Сен-П'єр-о-Шато під час облоги 1745 року вежа стала міською бефруа у 1746 році; мур згодом розібрали, але вежу зберегли й відреставрували.

Назва вежі Сен-Жак походить від міської брами, яку вона охороняла в середньовічному мурі. Від 1570 року її дзвін банклок подавав сигнал до відкриття й закриття зовнішніх брам Намюра. Від 1746 року тут міститься міський дзвін, що відзначав час і події міста; цю роль визнано включенням до списку ЮНЕСКО дзвіниць Бельгії та Франції.

Вежа стоїть на rue du Beffroi, за кілька хвилин пішки від центральних площ Намюра; фасад із залізними цифрами «R J 5 7 3 7» і слідами влучань 18 серпня 1944 року видно з вулиці будь-коли. Всередину вільно не потрапити, тож перед запланованим підйомом зверніться до місцевого туристичного офісу.

Вежа спочатку була майже вдвічі вищою, ніж тепер. Її банклок, встановлений від 1570 року, давав сигнал до відкриття й закриття зовнішніх міських брам. Американське бомбардування 18 серпня 1944 року влучило в дзвіницю: черницю кинуло на будівлю, і вона загинула; сліди влучань досі видно на камені.