Steen der Zeven Heerlijkheden, Історичний прикордонний знак у Ломмелі, Бельгія

Steen der Zeven Heerlijkheden — це вертикальний межовий камінь із блідо-сіро-зеленого каменю, приблизно прямокутний, із заокругленим нерівним верхом і трохи нерівними боками, що звужуються догори. Його шорстка поверхня має тонку вертикальну тріщину на передньому боці та зеленувате забарвлення біля основи. Він стоїть у траві, всіяній опалим листям, приблизно за 100 метрів на північ від присілка Blauwe Kei, на межі Ломмеля й Мола.

Камінь було встановлено у 1648 році, щоб позначити кордони між сімома територіями під час періоду значних територіальних змін у Нідерландах. Після коригування кордонів у 1843 році він опинився повністю на бельгійській території.

Назва Schoongars походить від «schoon gras» — дрібна трава або гарна лука, і протягом століть записувалася по-різному. Від Мюнстерського миру 1648 року це місце єднало Сім володінь: Берґейк і Ломмел Республіки Об'єднаних провінцій, Бален, Дессел, Мол і Постел Іспанських Нідерландів та Лейксґестел Льєзького князівства-єпископства. Народні перекази казали, що з каменю йде кров, якщо встромити в нього голку чи шпильку.

Камінь стоїть у траві приблизно за сто метрів на північ від присілка Блауве-Кей, на межі провінцій Лімбург і Антверпен. До нього доходять пішки; трав'янистий ґрунт навколо може бути нерівним, тому знадобиться міцне взуття. Опале листя, а також лавка й стовбур дерева поблизу позначають це місце.

Камінь довго плутали з сусіднім Блауве-Кей, межовим знаком між Молом і Постелом, через помилковий підпис на карті Філіпа Вандермалена, який повторили історики, зокрема Петрус Панкен. 1981 року, після того як його відкопали й відреставрували, його вкрали мешканці хутора Блауве-Кей. Народні перекази казали, що з нього йде кров, якщо встромити голку.