Palais des Beaux Arts de Charleroi, Музейно-театральний комплекс у Шарлеруа, Бельгія.

Палац образотворчих мистецтв — будівля 1957 року за проєктом архітектора Жозефа Андре, з легко вигнутим фасадом, у якому семеро дверей ведуть до вестибюля розміром 18 на 17 метрів. Далі ротонда з восьми колон чорного мармуру відкривається до зали на 1800 місць, стіни й балюстради якої дерев'яні, а підлога й крісла з червоного оксамиту. Сцена має 20 метрів завширшки і 28 метрів завглибшки під технічною стелею заввишки 23 метри.

Будівлю відкрили 1957 року за проєктом архітектора Жозефа Андре, і вона замінила попередній Théâtre des Variétés, який працював з 1901 року. Спорудження стало оновленням культурних закладів міста.

Залу було спроєктовано для ліричних вистав, але з часом виявилося, що сценічний отвір і оркестрова яма замалі. З 1958 по 1979 рік тут проходили щорічні виставки Товариства мистецтв і літератури Шарлеруа. У вхідному холі стоїть скульптура Il Miracolo Маріно Маріні, обабіч якої — рельєфи Андре Юпе та Альфонса Дарвіля.

Головний вхід з боку place du Manège веде до вестибюля розміром 18 на 17 метрів; далі ротонда з вісьмома колонами з чорного мармуру сполучає всі рівні глядацької зали, виставкові зали та brasserie. Підземний простір «La Réserve» має окремий вхід іззовні. Оскільки позаду місцевість спускається до струмка Лоделінсар, прибудова бюро Lhoas & Lhoas зі скляно-сталевим фасадом дає другий громадський вхід.

Танцювальну залу «La Réserve» у підвалі утримував Ерман Бернар, син Гюстава Бернара, який близько 1919 року купив театр des Variétés. Танцювальна підлога від початку була зі скла з підсвіткою, а до приміщення потрапляють через окремий зовнішній вхід, не проходячи головною залою.