Heilige Magdalena en Catharinakerk, Неоготична парафіяльна церква у Брюгге, Бельгія

Церква Святої Магдалини і Святої Катерини є неоготичною парафіяльною церквою з високими стрілчастими арками, склепінчастими стелями та крутими фасадами. Інтер'єр демонструє характерні риси цього стилю з колонами, кольоровими вікнами та ретельно продуманим простором хору.

Попередня церква, Sint-Catharinakerk 1270-1272 років, стояла одразу за міським муром 1297 року і була знесена 1578 року зі стратегічних причин; парафія потім користувалася тимчасовими церквами, останньою була каплиця Magdalenagasthuis на Garenmarkt (1804-1853). 1850 року Брюгге купив сад Recollettenhof і передав його південну частину парафії під нову церкву. П'єр Буйк подав попередній проєкт у тюдорівському стилі, який англійський архітектор Томас Гарпер Кінг переробив у неоготичному стилі, а після від'їзду Кінга до Англії роботу завершив брюгзький архітектор Антуан Вербеке. Будівництво почалося 1851 року, 1853-го було здебільшого завершене, а вежа постала 1856 року.

Парафія носить ім'я Марії Магдалини від поділу 1801 року старої парафії святої Катерини, чия церква 1270-1272 років стояла за мурами й була знесена 1578 року. Від 2002 року церква та прилегла плебанія приймають YOT — групу, що називає себе лабораторією світогляду, ставить під сумнів поділ на віруючих і невіруючих та працює над темами сенсу життя, страждання, смерті, щастя й поступу. Будівля залишається визнаною для католицького богослужіння і відкритою для інших груп.

Церква стоїть у кварталі Маґдалена, на ділянці, яку місто відступило 1850 року з саду колишнього Реcollettenhof. Вежу завершили лише 1856 року, на три роки пізніше за решту. Орган, збудований Схайвеном 1873 року, перенесли із заднього хору до правої апсиди.

Оздоблення церкви задумувалося як єдиний неоготичний ансамбль: Антуан Вербеке спроєктував головний вівтар, бічні вівтарі, огорожу для причастя, чотири сповідальні, кафедру та корпуси органа. У 1950–1960-х роках парох звелів перефарбувати стіни, разом із чотирнадцятьма стаціями хресної дороги, в один кремовий колір, а бульдозери знищили головний і бічні вівтарі.