Пловдивський регіональний археологічний музей, Археологічний музей у Пловдиві, Болгарія

Регіональний археологічний музей Пловдива розташований у колишній будівлі податкової агенції Східної Румелії на площі Саєдиненіє 1, зведеній у 1884–1885 роках за проєктом італійського архітектора П'єтро Монтані. Його п'ять фондів охоплюють праісторію (бл. 6000–1200 до н. е.), перше тисячоліття до н. е., античність, середньовіччя з колекцією Відродження та нумізматику. Панагюрський золотий скарб, дев'ять золотих посудин, знайдених 1949 року, регулярно експонується тут.

Заснований у 1882 році як Народний музей Східної Румелії, заклад 1910 року став археолого-нумізматичним кабінетом під керівництвом директора бібліотеки Бориса Дяковича, а 1920 року отримав назву Археологічний музей. Указ царя Бориса III 1921 року офіційно його заснував, а 2006 року він набув регіонального статусу. З 1928 року він займає колишню будівлю податкової агенції на площі Саєдиненіє.

Музей зберігає ім'я Бориса Дяковича, директора бібліотеки, який 1 січня 1910 року відновив колекцію як археолого-нумізматичний кабінет; його ім'я носить і фахова бібліотека. П'ять фондів охоплюють період від праісторії до національного відродження, а нумізматична колекція налічує близько 60 000 монет від VI ст. до н. е. до XX ст.

Музей розташований на площі Саєдиненіє 1, у колишній будівлі податкової агенції, зведеній у 1884–1885 роках за проєктом італійського архітектора П'єтро Монтані. У 2006–2010 роках будівлю відремонтували й розширили. Від 20 березня 2025 року музей також опікується археологічним комплексом Небет тепе, чиї залишки сягають від кінця V тисячоліття до н. е. до болгарського національного відродження.

Панагюрський золотий скарб, дев'ять золотих посудин, знайдених поблизу Панагюриште 1949 року, зберігався й експонувався в цьому музеї до 1974 року. Відтоді він перебуває в Національному історичному музеї в Софії, але регулярно повертається до Пловдива як гість. Музей також має нумізматичну колекцію з близько 60 000 монет, від VI століття до н. е. до XX століття н. е.