Zec du Chapeau-de-Paille, Зона контрольованого використання в Мекінаку, Морісі, Канада

Zec du Chapeau-de-Paille — це природний заповідник із великими лісовими масивами, численними озерами та річками, що течуть по всій його території. Тут можна зупинитися на ніч у різних місцях: від маленьких шале до кемпінгів із базовими зручностями.

Зеку створили 1978 року під час квебекської Операції деклюбаж, коли розпустили 43 приватні мисливські та рибальські клуби на цій території; найбільший із них, клуб Metallos, мав виняткові права на понад 40 озер, зокрема Сержері й Прайс. Управління передали Association Nature inc. Деякі колишні клуби досі мають тут споруди, як-от Association Emery inc. на березі озера Nature.

Назва походить від озера й струмка Шапо-де-Пай, позначених на карті 1940 року; імовірно, це переклад англійського «Strawhat» з карт початку XX століття, за рельєфом, що нагадує солом'яний капелюх. До створення zec територію займали 43 приватні мисливські та рибальські клуби; найбільший, клуб Metallos, мав виняткові права на понад 40 озер, зокрема Сержері й Прайс. Деякі колишні клуби досі мають споруди, як-от Association Emery inc. на березі озера Натюр.

Зека охоплює 1 270 км² у тауншипах Бадо, Аркан, Брео, Лівернуа та Норман, у MRC de Mékinac. Вона межує із Zec du Gros-Brochet, Zec Wessonneau, мисливськими резерватами Сен-Моріс і Мастігуш та національним парком Ла-Морісі, а всередині лежить екологічний резерват Ірене-Марі. Доступ — дорогою з Морісі; територією керує Association Nature inc.

До створення zec у 1978 році територія була поділена між 43 приватними мисливськими та рибальськими клубами; найбільший, клуб Metallos, мав виняткові права на понад 40 озер, зокрема озера Сержері та Прайс. Деякі колишні клуби досі мають тут споруди, як-от Association Emery inc. на березі озера Nature.