International Railway Bridge, Залізничний міст через річку Ніагара між Канадою та США

Міжнародний залізничний міст перевозить вантажні поїзди через річку Ніагара між Форт-Ері, Онтаріо, та Буффало, Нью-Йорк, використовуючи сталеву ферменну конструкцію. Два рухомих прогони посередині дозволяють проходити річковому руху.

Міст, збудований для International Bridge Company Казимиром Станіславом Гзовським і Д. Л. Макферсоном, відкрили 3 листопада 1873 року, майже на два роки пізніше запланованого, за 1,5 мільйона доларів і без жодної загибелі. Вісім кам'яних опор поставили після вилучення до трьох метрів гравію з дна річки; кожну зробили загостреною й похилою з боку течії, щоб кришити лід. Дванадцять прогонів ферми Пратта із заліза з Фініксвілла встановили на понтонах, які заповнювали водою, щоб опустити їх на опори.

Назва мосту походить від International Bridge Company, створеної 1870 року злиттям американських і канадських компаній для будівництва переправи. Найжвавішим днем було 10 липня 1916 року, коли пройшло 264 потяги. Поворотний прогін між Юніті-Айленд і американським берегом досі розводиться для суден і несе дорогу та велодоріжку.

Міст є чинною вантажною лінією Stamford Subdivision компанії Canadian National, тож пішки його не перейти. Прогін між Юніті-Айленд і материковою частиною США досі повертається для суден і несе дорогу з одного боку та велодоріжку з іншого, перетинаючи Interstate 190. Довша канадська ділянка одноколійна.

Найбільш завантаженим днем було 10 липня 1916 року, коли пройшло 264 потяги. 1903 року бейсболіст "Big" Ед Делаханті, 35 років, загинув, намагаючись перейти після того, як його висадили з потяга. Поворотний прогін над Блек-Рок-Гарбор відкривається й досі.