Jones Falls Dam, Шлюзова та арочна гребля в Рідо-Лейкс, Онтаріо, Канада

Гребля Джонс-Фоллз — кам'яна арочна гребля на каналі Рідо в Рідо-Лейкс, Онтаріо, збудована у 1828–1831 роках. Мурування з потсдамського пісковику має 17,3 м висоти від скельного фундаменту, 8,2 м товщини в основі та 3,7 м угорі, а земляний вал додає близько 1,2 м. Перед тесаним камінням лежить шар 1,5 м із залитого цементом щебеню, застосований через брак придатної глини; водоскидний фартух тягнеться приблизно на 50 м.

Цю споруду було завершено в 1831 році як найвищу греблю в Північній Америці на той час, будівництво тривало кілька років під керівництвом британських королівських інженерів. Її будівництво стало великим інженерним досягненням для розвитку водних шляхів початку XIX століття.

Кам'яна поверхня греблі дала їй назву «Шепітна гребля»: того, хто говорить звичайним голосом на одному краю, чути на іншому, бо звук іде вздовж вигнутої кам'яної кладки. На каменях досі видно заглибини від великих дерев'яних кліщів, якими їх піднімали.

Гребля розташована біля входу до скельного каньйону, посеред колишніх порогів, а шлюзи стоять поруч. Дорога, збудована 1827 року від каменоломні біля Елгіна до Джонс-Фоллз для перевезення каменю, і досі слугує під'їздом. Між гребенем греблі та шлюзовими камерами ходять пішки; арочну кам'яну поверхню й сліди кліщів на каменях видно під час прогулянки.

Кам'яна конструкція створює несподівані звукові ефекти, де голоси та шуми відлунюють уздовж поверхні, створюючи незвичайну акустичну властивість споруди. Багато відвідувачів виявляють це явище несподівано, коли йдуть через греблю.