ГЕС Мозес-Сондерс, Гідроелектростанція на річці Святого Лаврентія, Онтаріо та Нью-Йорк, США

Гребля Моузес-Сондерс є бетонною спорудою, що простягається через річку Святого Лаврентія між Нью-Йорком та Онтаріо, контролюючи потік води між двома регіонами. Установка включає кілька водоскидів та турбінних камер, вбудованих в основну конструкцію.

Перший камінь закладено 19 серпня 1954 року під наглядом Інженерного корпусу армії США: Роберт Мозес керував американською частиною, а Роберт Гуд Сондерс — канадською; Сондерс загинув в авіакатастрофі в січні 1955 року, так і не побачивши станції зі своїм ім'ям. 1 липня 1958 року Отто Голден і Дж. Берч Макморран підірвали 27 тонн вибухівки, щоб зруйнувати перемичку, а останні генератори ввели в дію 1959 року. Урочисте відкриття відбулося 27 червня 1959 року за участю королеви Єлизавети II, Річарда Ніксона і Нельсона Рокфеллера.

Гребля носить імена Роберта Мозеса, голови New York Power Authority, і Роберта Гуда Сондерса, голови Ontario Hydro, які разом керували будівництвом. Сондерс загинув в авіакатастрофі в січні 1955 року, до завершення названої його іменем станції. Затоплені села — шість сіл і три хутори, що зникли під водами озера Святого Лаврентія, — щороку вшановують колишні мешканці.

Гребля розташована між Массеною в штаті Нью-Йорк і Корнуоллом в Онтаріо; поблизу річку перетинає міжнародний міст на шосе 2/138. Машинний зал і диспетчерська є діючими об'єктами, тому там є охоронні огорожі й немає громадського доступу. Гребля Лонг-Со та район музею «Загублені села» дають інші краєвиди на споруди морського шляху.

Об'єкт включає спеціалізовані проходи для американського вугря, які дозволяють їм завершити свої щорічні міграції. Ці канали були спеціально спроектовані для захисту цієї популяції риб, незважаючи на присутність греблі.