West Montrose Covered Bridge, Критий автомобільний міст у Вулвічі, Канада.

Критий міст Вест-Монтроуз це 60-метровий дерев'яний автомобільний міст через річку Гранд, пофарбований у червоний колір з вертикальною дошкою та вкритий двосхилим дахом із сірої дранки. Біля верхнього краю бічних стін розташовані невеликі жалюзійні отвори, а споруда спирається на кам'яні опори з бетонними береговими стоянами. У торці є арочний отвір; усередині проїзна частина проходить між пофарбованими в білий колір стінами.

Джон Л. Вайдмен зі Сент-Джейкобса оголосив у 1880 році тендер на міст через Гранд-Рівер, і брати Бір, Джон та Бенджамін, збудували його з дуба й білої сосни за 3197,50 долара. Міст відкрили 15 листопада 1881 року, а пофарбували в травні наступного року. Після 1900 року бетон замінив дерев'яні опори, а з 1998 року ним володіє регіональна громада Ватерлоо.

Місцеві, які їздили кінними екіпажами, називали його «Мостом поцілунків»: поцілунок у відносній приватності всередині споруди був платою за проїзд. В історичному огляді зазначено, що місцеві дівчата вчилися бути обережними, коли кінь їхнього супутника зупинявся в мості без жодної команди візника. Пішохідна стежка Kissing Bridge Trailway, що проходить через поселення, завдячує назвою цьому звичаю.

Міст пропускає пішоходів, кінні вози та транспортні засоби вагою до трьох тонн через річку Гранд. 1959 року транзитний рух перенесли на новий бетонний міст на Highway 86 (нині Township Line 86), тож переправа тепер обслуговує саме невелике поселення. Усередині вузько; жалюзійні отвори біля верхнього краю стін пропускають світло й повітря.

Міст з'являється у фільмі «У пащі божевілля» (1995), а сцени для «Воно» (2017) знімали навколо нього. Дія останнього відбувається в штаті Мен, де досі збереглося дев'ять критих мостів.