Halifax-Dartmouth Ferry Service, Громадська поромна служба в Галіфаксі, Канада

Поромна служба Галіфакс-Дартмут з'єднує центр Галіфакса з двома терміналами через гавань за регулярними щоденними маршрутами. Служба працює як частина ширшої системи громадського транспорту та координується з розкладами автобусів протягом дня.

У листопаді 1750 року уряд Нової Шотландії призначив Джона Коннора керувати човнами між Галіфаксом і лісопилкою в Дартмуті; його контракт поновили у 1752 році, що ознаменувало початок офіційної громадської поромної служби. У 1816 році з'явився кінний пором Sherbrooke, який у 1830 році замінив пароплав Sir Charles Ogle. Переправа залишалася єдиним практичним сполученням до відкриття мосту Ангуса Л. Макдональда в 1955 році.

Нові пороми отримують назви на відкритих конкурсах: понад 12 800 голосів віддали за назву «Крістофер Стеннікс» на честь місцевого резервіста з The Princess Louise Fusiliers, який загинув в Афганістані у квітні 2007 року. «Крейг Блейк» ушановує іншого загиблого військовослужбовця канадських сил, а ще одне судно названо на честь Віоли Десмонд.

Пасажири можуть використовувати разові квитки, які також дійсні для автобусних маршрутів, що полегшує пересадку в транспортній мережі. Пороми ходять часто протягом дня, з кількома відправленнями на годину в піковий час.

Перше судно, збудоване спеціально для цієї переправи, «Шербрук» 1816 року, було кінним поромом: дев'ять коней, що ходили по колу, обертали центральне лопатеве колесо. Воно працювало до 1830 року, доки його не замінив пароплав «Сер Чарльз Огл». Пором залишався єдиним практичним способом перетнути гавань Галіфакса до відкриття мосту Ангуса Л. Макдональда в 1955 році.