Тоді, Гірська вершина в Граубюндені та Гларусі, Швейцарія

Тьоді — сильно зледенілий гірський масив, найвища вершина якого, Піц Руссеїн, сягає 3612 метрів на кордоні Гларус і Граубюнден. Три головні вершини — Піц Руссеїн (західна), Гларнер Тьоді (східна, 3570 м) і Зандгіпфель (північна, 3390 м). Чотирикілометровий, сильно тріщинуватий льодовик Біфертен спускається на схід від вершини, а Рецідоломіт біля вершини утворює помітну червоно-жовту смугу завтовшки близько 50 метрів.

Плацидус а Шпеша, бенедиктинський монах із Дізентіса (1752–1833), близько 1800 року кілька разів намагався піднятися на Тоді. 1 вересня 1824 року через вік він не зміг дістатися вершини й спостерігав із Порта-да-Шпеша, як мисливці на серн Августин Біскуольм і Плачі Куршеллас завершили перше сходження з боку Валь-Русейн.

Назва, ймовірно, походить від швейцарсько-німецького «d'Ödi», що означає безлюдну, пустельну місцевість. На скельному гребені Грюнхорн над льодовиком Біфертен стояла перша хатина Швейцарського альпійського клубу, зведена 1863 року, коли клуб обрав район Тоді й Кларіден своєю першою дослідницькою територією; нині вона слугує музеєм.

Нормальний маршрут починається біля притулку Fridolinshütte (2111 м) над Лінталем і веде через Gelbe Wand та 4-кілометровий льодовик Біфертенфірн із численними тріщинами до вершини Піц Руссеїн. Найлегше сходження — з півдня, через притулок Punteglias-Hütte і Porta da Gliems. Притулок Grünhornhütte, перший у SAC, тепер слугує лише музеєм.

Льодовиковий маршрут вимагає навичок технічного льодолазіння та має великі тріщинні поля й круті льодові схили. Цей складний шлях приваблює альпіністів, які прагнуть опанувати передові альпійські техніки.