Перевал Брюніг, Гірський перевал у Швейцарії, між Берном і Центральною Швейцарією

Перевал Брюніг на висоті 1008 м сполучає Майрінген у кантоні Берн і Лунгерн в Обвальдені на вододілі між Ааре та Сарнер-Аа. Через нього проходять дорога A8 і вузькоколійна залізниця Брюніг, частково з зубчастим приводом; станція Брюніг-Гасліберг стоїть приблизно за 100 м на північ від перевалу на 1002 м, а колії проходять у виїмці на 1001 м.

Перевал лежав на шляху, що з'єднував Центральну Швейцарію через перевали Грімзель і Гріс із сучасною Домодоссолою, і, ймовірно, використовувався ще з римських часів. 1339 року воїни Центральної Швейцарії перейшли його дорогою до битви під Лаупеном, а 1383 року війська Люцерна, Швіца й Урі перетнули перевал, щоб підтримати Берн під час облоги Бургдорфа. Коштом федерації було збудовано дорогу, відкриту 1861 року; до відкриття залізниці Брюніг 1888 року через перевал, за переказами, проходило до 120 приватних екіпажів і поштових карет.

Від перевалу на північ починається лінія Брюніг–Напф–Ройс — мовний і культурний кордон у межах верхньоалеманського діалекту, запропонований у середині XX століття й досі дискусійний. Щороку тут відбувається Брюнігшвінґет — змагання зі швейцарської боротьби національного престижу, одне з шести свят гірського вінка.

Перевал доступний як потягом, так і автомобілем протягом року, з регулярними залізничними сполученнями між Люцерном та Інтерлакеном. Залізнична станція Брюніг-Хасліберг пропонує зручний доступ для тих, хто користується громадським транспортом.

Перевал Брюніг зображено на акварелі Дж. М. В. Тернера «The Brunig Pass, from Meiringen», написаній близько 1847–1848 років. Від перевалу також починається лінія Брюніг–Напф–Ройс — мовний і культурний кордон у верхньоалеманському просторі, запропонований у середині XX століття і досі дискусійний.