Arboretum Zürich, Арборетум і парк у Цюріху, Швейцарія

Арборетум Цюріх — парк площею 41 360 м², створений на землі, відвойованій у Цюріхського озера під час будівництва набережних у 1883–1887 роках. Колекція дерев побудована за планом Карла Шретера: дев'ять географічних секцій (Південна Швейцарія, Альпи, Юра, Середземномор'я й Схід, південні та східні штати США, Каліфорнія, Японія, Китай), чотири систематичні групи в'язів, кленів, ясенів і буків та третинна секція на невеликому пагорбі. Біля входу з General-Guisan-Quai стоїть фонтан Блунчлі (1909).

Арборетум займає 41 360 м² рівної землі, відвойованої у Цюрихського озера під час будівництва Quaianlagen у 1883–1887 роках; набережні відкрили 1887 року. У 1885 році, незадовго до початку робіт, професори ботаніки й геології запропонували збагатити запланований звичайний парк; комісія з ландшафтними архітекторами Еваристом Мертенсом і Отто Фребелем та ботаніком Карлом Шретером додала колекцію дерев, колекцію каменів і першу альпійську панораму Цюриха. Проєктування насаджень почалося 1886 року.

Це місце має позначення класу A швейцарської культурної власності національного значення, що відображає його роль у тому, як люди розуміють природу та сади. Відвідувачі бачать живий приклад садової культури, де доглянуті секції дерев та продумані доріжки вчать людей про різноманіття дерев.

Відвідувачі можуть дістатися до місця трамвайною лінією 5 або автобусними лініями 161 і 165, з зупинкою на станції Rentenanstalt. Доріжки по всій території підходять для різного темпу ходьби та потреб у пересуванні.

Три одномісні бункери збудували 1942 року серед дерев так званої китайської групи на березі озера для захисту нижнього озерного басейну; з 1992 року вони під кантональною охороною. Біля купальні Енге росте група буків, центральне дерево якої зрубали 2006 року, тож посередині лишилася прогалина.