Mont Vélan, Альпійська вершина між Вале, Швейцарія, та долиною Аости, Італія

Мон-Велан це вершина Пеннінських Альп заввишки 3 727 метрів на кордоні Швейцарії та Італії, найвища точка між перевалом Великий Сен-Бернар і масивом Гран-Комбен. Його північні схили вкривають два великі льодовики: Тседе на заході та Вальсоре на сході. Притулок Велан Швейцарського альпійського клубу стоїть на висоті 2 642 метри на відрогах гори.

Лоран-Жозеф Мюріт, канонік притулку Великого Сен-Бернара й автор ботанічного довідника про Вале, вирушив 31 серпня 1779 року з двома місцевими мисливцями, Море й Жену. Після ночівлі в дорозі вони підійшли до гори з боку льодовика Проз, де Мюріт видовбував сходинки й зачіпки в крижаній стіні гострим молотком. З вершини він написав Орасу-Бенедикту де Соссюру, що, на його думку, піднявся на одну з перших великих вершин Європи.

Назва Vélan походить із місцевого франко-провансальського діалекту, де вона мала негативні значення панування («злість», «розчавлювання») і темних відтінків («темний»). Притулок Велan, збудований на висоті 2 642 метри на відрогах гори, належить женевській секції Швейцарського альпійського клубу і використовується альпіністами та туристами.

Альпіністи можуть підходити з швейцарського або італійського боку, маршрути вимагають багатоденних експедицій та досвіду сходжень. Перевіряйте місцеві погодні та снігові умови перед плануванням сходження, оскільки сезонні зміни впливають на доступність і безпеку.

Назва «Велан» походить із місцевого франко-провансальського говору, який пов'язував із нею негативні значення панування («злість», «розчавлення») та темні відтінки («темний»). Гора розділяє басейни Вальпелліне й долини Великого Сен-Бернара. Її породи — переважно гнейси й сланці, метаморфічні породи, що походять, імовірно, з піщано-глинистих осадів покриву Великого Сен-Бернара.