Парова зубчаста залізниця Фурка, Зубчаста залізниця в Обергомсі, Швейцарія

Залізниця Фурка сполучає Реальп (1 538 м) в Урі з Обервальдом (1 366 м) у Вале протягом 18 км, сягаючи 2 160 м на станції Фурка. Вона використовує зубчасту систему Абта на схилах до 118 ‰ і 1 874-метровий перевальний тунель без зубчастої рейки. Парові потяги з синіми вагонами проходять кам'яним віадуком Штеффенбах.

Будівництво зубчастої залізниці через перевал Фурка розпочала 1911 року компанія Brig-Furka-Disentis-Bahn і зупинила 1915 року; після банкрутства цієї компанії 1923 року Furka-Oberalp-Bahn відновила роботи й відкрила лінію 1925 року. 1942 року її електрифікували. Гірську ділянку закрили на зимову перерву 1981 року, а 1982 року її замінив базисний тунель Фурка; волонтери заснували Verein Furka-Bergstrecke 1983 року і компанію DFB 1985 року, парові поїзди відновили рух з 1992 року, а 2010 року дісталися Обервальда.

Лінію обслуговують майже виключно безоплатні волонтери, яких називають «Fronarbeiter», з кількох країн; вони надають свою працю через спілку підтримки для будівництва, утримання та експлуатації. Історичні вагони й локомотиви купували в різних швейцарських вузькоколійних залізниць і реставрували. Від 2012 року спеціальний паровий потяг Swiss Alps Classic Express щонайменше раз щоразу влітку курсує з Санкт-Моріца до Церматта.

Лінія працює лише в безсніжний сезон, приблизно з червня до жовтня, і щозими закрита близько семи місяців. Перед відкриттям волонтери розчищають сніг і знову монтують розкладний міст Штеффенбах. Маршрут піднімається з Реальпу на 1538 м до станції Фурка на 2160 м, тож навіть улітку готуйтеся до холоду й мінливої погоди.

На переїзді через дорогу перевалу Фурка зубчаста рейка є висувною: вона піднімається разом із шлагбаумами, керована по радіо з локомотивів. У лісовому заповіднику розпилювачі вмикаються до і після кожного потяга, каскадом уздовж ділянки, щоб заощаджувати воду, яку беруть поблизу перевалу.