Віндонісса, Археологічна пам'ятка у Віндіші, Швейцарія

Віндонісса — археологічна пам’ятка у Віндіші із залишками римського легіонерського табору та гельветського опідуму на плато між Ааре і Ройсом. Табір, перебудований у камені XXI легіоном, займав 21 гектар у межах неправильного семикутного муру. Розкопки виявили казарми, терми, валетудинарій, флавіївський перистильний дім і найбільший римський амфітеатр Швейцарії на близько 10 000 місць.

На півострові між Ааре і Ройсом стояло укріплене гельветське село, захищене дерев'яно-земляним валом завдовжки близько 350 м і ровом глибиною до 7 м. Рим узяв контроль після 58 р. до н. е. або 15 р. до н. е., а близько 15 р. н. е. збудували легіонний табір. Legio XIII Gemina стояла до 44/45, XXI Rapax перебудувала його в камені, XI Claudia залишалася до 101. У IV столітті звели замок.

Це місце було точкою зустрічі, де римські солдати та місцеві жителі жили пліч-о-пліч, а сліди жител, майстерень і ринкових площ видно й сьогодні. Ця змішана спільнота формувала повсякденне життя в регіоні та залишила свідчення різноманітного суспільства.

Римський музей у Бругзі показує знахідки з табору, зокрема керамічний комплекс та амфори з флавіївського перистильного будинку. На терені видно фундаменти західної та північної стін і залишки римської лазні. Римський підземний канал завдовжки 2 км досі живить фонтан у монастирі Кенігсфельден.

Амфітеатр Віндонісси вміщував близько 10 000 глядачів і є найбільшим, відомим у сучасній Швейцарії. Виявлено фундаменти його західної та північної стін, а на території пам'ятки зберігся римський підземний канал завдовжки 2 км, який досі живить фонтан у монастирі Кенігсфельден.