Kreuzlingen Abbey, Августинський монастир у Кройцлінгені, Швейцарія

Абатство Кройцлінген — колишній монастир августинських каноніків в Егельсгофені, тепер частині Кройцлінгена. Церкву Святих Ульріха й Афри збудували 1650–1653 років Штефан Гунертсрайнер і Мельхіор Грубер за планами Міхаеля Беера; вона має білий фасад, квадратну вежу з мідно-зеленою цибулястою банею та інтер'єр, перероблений у стилі рококо від 1764 року.

Близько 1125 року єпископ Ульріх I фон Кібург-Діллінген заснував дім августинських каноніків, об'єднавши шпиталь, присвячений святому Ульріху й святій Афрі, з новою церквою на схід від Штадельгофена. Папський і імператорський захист 1144–45 років зробив його імперським абатством. 27–28 жовтня 1414 року абат Ергард Домінік Лінд приймав папу Івана XXIII, який подарував йому оздоблену мітру. 1848 року уряд Тургау скасував монастир.

Назва Кройцлінген походить від латинського Crucis Lignum, за часточкою Животворного Хреста, яку єпископ Конрад I привіз з Єрусалиму в X столітті для лікарні в Штадельгофені. Монастир зберігав золоту митру, подаровану папою Іваном XXIII, тепер виставлену в замку Фрауенфельд. Колишню монастирську церкву 1967 року піднесено до малої базиліки; її стелю прикрашають розписи Франца Людвіга Геррманна зі сценами з життя святого Августина.

Колишня монастирська церква Святого Ульріха та Святої Афри, відбудована 1650–1653 років на відстані гарматного пострілу від Констанца, тепер є парафіяльним храмом, а з 1967 року — малою базилікою. Пожежа під час реставрації 1960-х знищила майже все внутрішнє оздоблення, але вціліли хор із кованими ґратами 1737 року роботи Йоганна Якоба Гоффнера та каплиця Оливної гори 1760 року. Увійшовши, пошукайте їх.

Назва походить від фрагмента Животворного Хреста, який, за переказами, привіз із Єрусалима святий Конрад у X столітті. Ця реліквія століттями приваблювала прочан і зробила місце важливим осередком релігійних подорожей.