Mont Terri, Гірська вершина в Юрських горах, Корноль, Швейцарія

Мон-Террі — вершина висотою 804 метри в Юрських горах поблизу Корноля, антикліналь, юрські шари якої падають під кутом 42° на південний південний схід. У північному схилі розташовані автомобільний тунель Мон-Террі довжиною 4068 метрів, відкритий 1998 року, і службова галерея, з якої між 1996 і 2018 роками поетапно вирубали підземну лабораторію.

Вершинне плато укріпили ще в пізню бронзову добу близько 1250 р. до н. е., і там існувало кельтське поселення, зруйноване перед спорудженням сухої стіни типу murus gallicus, можливо пов'язаної з поверненням гельветів і раураків 58 р. до н. е. У середині IV століття там стояла римська залога, а на найвищій точці — каролінзька вежа.

Назва Mont Terri походить, ймовірно, з діалекту Франш-Конте mont Tairi, що означає «гора, джерела якої висохли». До наполеонівської доби вершина мала назву Mont Terrible, і ця примха дала ім'я французькому департаменту Мон-Террібль, що існував у 1793–1800 роках. Мішель Бюссі 2012 року переніс частину дії роману Un avion sans elle саме сюди, а Жан-Клод Піротт того ж року згадав гору у збірці Ajoie.

На плато вершини площею близько 4 га піднімаються пішки; автострада A16 перетинає масив тунелем Мон-Террі завдовжки 4068 м, відкритим 1998 року, який сполучає Сент-Урсанн і Куржене. Підземна лабораторія — діюча дослідницька установа, до якої потрапляють через захисну галерею тунелю, а не публічний об'єкт, тож під час походу її не відвідують.

Підземну лабораторію створили з галереї безпеки тунелю автомагістралі Мон-Террі, яку спершу пробили як розвідувальну галерею між 1988 і 1998 роками. Дослідження почалися 1996 року з невеликих ніш у цій галереї, далі з'явилися нові галереї у 1998, 2008 і 2018 роках. Досліджують опалінусову глину — шар товщиною 130 м, відкладений 174 мільйони років тому.