Denti della Vecchia, Гірський хребет у Луґанських Предальпах, Тічино, Швейцарія.

Денті делла Векк'я це гірський хребет у Луґанських Предальпах із кількома вапняковими вершинами, найвища сягає приблизно 1 491 метра, утворюючи низку скелястих шпилів. Формація розташована біля озера Луґано і має гострі хребти та круті схили, характерні для регіону.

Скелелазіння тут почалося на початку 1930-х років, коли маршрути страхували гаками, а підіймалися мотузками з конопель у скельних туфлях. Невдовзі після Другої світової війни Андре Рош, Еміліо Комічі та Ріккардо Кассін тренувалися на цих стінах. Заснована 1964 року Gruppo Scoiattoli dei Denti della Vecchia проклала й задокументувала багато складних маршрутів.

Вершини отримали свою назву, що означає Зуби старої жінки, від спостерігачів у регіоні, які побачили, що зубчаста формація нагадує зношені зубні структури. Ця назва залишається живою серед туристів і скелелазів сьогодні і формує те, як місцеві думають про це місце.

Маркована стежка від Capanna Pairolo до Alpe Bolla триває близько двох годин і місцями вузька та відкрита. До скельних стін підходять через Capanna Pairolo SAT, Capanna Baita del Luca і Baita Scoiattoli Cioascio; останній східний перехід перед групою лежить на висоті 1400 м біля Bassa d'Ogé. Завдяки південному розташуванню лазіння можливе майже цілий рік.

Ці скелі — найпівденніший скелелазний район Швейцарії, який називають «хрестовими горами Тічино». Маркована стежка від Капанна Пайроло до Альпе Болла триває близько двох годин і місцями вузька та відкрита. Найкращий вид на зубчасті скелі, що здіймаються з лісу, відкривається з протилежного схилу Валь-Колла, біля Бідоньйо.