Artilleriewerk Jaunpass, Військовий форт у Яунпассі, Берн, Швейцарія

Artilleriewerk Jaunpass — це артилерійська позиція швейцарської армії на вершині перевалу Яун на висоті 1509 м, що з'єднує кантон Фрібур з кантоном Берн. Вона складається з восьми 10,5-см казематів, збудованих як моноблоки й замаскованих під альпійські хижі на відкритих альпійських луках. Чотири гармати (A 1711–1714 Схід) стоять праворуч від дороги перевалу, а чотири (A 1715–1718 Захід) — ліворуч, до і після вершини в напрямку Яуна. Кожен бункер вів вогонь автономно й був з'єднаний кабелем із пунктом управління вогнем батареї; позиції не були сполучені тунелями.

Від 1941 року 7-й гірський піхотний полк сформував бойову групу Яун, яка мала блокувати вісь долини Яун від Брока та підхід через перевал Ойшельс. Укріплення планувало технічне бюро начальника інженерних військ, причому земляні роботи виконували війська, а підривні та будівельні роботи — цивільні фірми; вісім казематів калібру 10,5 см мали номери A 1711–A 1718, по чотири зі східного та західного боку дороги через перевал. Після Другої світової війни бункери використовували для стрільб бойовими набоями, а 2001 року об'єднання артилеристів і обозних солдатів округу Зензе придбало два з восьми об'єктів.

Вісім гарматних бункерів були замасковані під альпійські хатини й стоять відкрито на альпійських луках, по чотири на схід (A 1711–1714) і на захід (A 1715–1718) від перевалової дороги. Після війни їх використовували для групових стрільб, оскільки більшість споруд навколо Тунського озера лежали в житлових районах. 2001 року об'єднання артилеристів і обозних солдатів округу Зензе придбало два з восьми бункерів.

Вісім гарматних бункерів стоять відкрито на альпійських луках з обох боків дороги через перевал: чотири на схід (A 1711–1714) і чотири на захід (A 1715–1718) від вершини перевалу в напрямку Яуна. Вони не з'єднані тунелями, тому відвідування означає переходи між окремими спорудами. Об'єкт розташований на перевалі Яун на висоті 1509 м і доступний дорогою з Болтігена або Шарме.

Вісім каземат були замасковані під альпійські хижі й стояли відкрито на альпійських луках: чотири зі східного боку дороги (A 1711–1714) і чотири із західного (A 1715–1718). Кожна вогнева позиція стріляла самостійно й була з'єднана кабелем із пунктом управління вогнем батареї; тунельної системи між позиціями не було. 2001 року об'єднання артилеристів і обозних солдатів округу Зензе придбало два з восьми бункерів.