Hardturmviadukt, Залізничний міст у Цюріху, Швейцарія

Хардтурмвіадукт — це залізничний міст завдовжки 1126 метрів у Цюріху з Y-подібним планом: двоколійна ділянка від тунелю Кеферберг до розгалуження Гердерн, одноколійна гілка до Альтштеттена (Hardturm I) і двоколійне продовження до головного вокзалу (Hardturm II). Він перетинає колії, промислові території, вулиці, дві трамвайні лінії та Ліммат, з максимальним прольотом 43 метри над річкою.

Віадук відкрився у 1969 році як найдовший залізничний міст Швейцарії на той час і був першою у світі спорудою, у конструкції якої використано бетонні шарніри. Міст втратив рекорд довжини у 2015 році, але залишився прикладом повоєнної інфраструктури.

Віадук несе лінію Кеферберг, що сполучає станцію Ерлікон з Альтштеттеном, Гардбрюкке та головним вокзалом Цюріха. Західна гілка Гардтурм I, відкрита 1969 року, обслуговує переважно вантажні перевезення; східна двоколійна ділянка Гардтурм II з'явилася 1982 року разом із новою зупинкою Гардбрюкке. Y-подібне розгалуження в Гердерні видно з колій.

Віадук перетинає Industriequartier між тунелем Кеферберг і Ліммат, проходячи над коліями, вулицями та двома трамвайними лініями. Оглядати його слід з землі вздовж цих вулиць; споруда несе залізничні колії й не є пішохідним маршрутом. Станція Hardbrücke, відкрита 1982 року, розташована біля східної ділянки.

З 2005 року міст освітлюється вночі і є частиною проєкту міського освітлення. Система освітлення змінює бетонну споруду після настання темряви і робить її візуальним елементом нічного краєвиду.