Lazariterkirche Gfenn, Церковна споруда в Гфенні, Дюбендорф, Швейцарія

Церква лазаритів у Гфенні — це середньовічна кам'яна будівля з прямокутним головним приміщенням і вівтарем, що виступає, із трьома круглими арочними дверними отворами на зовнішній стороні. Усередині стіни містять розписи часів Середньовіччя, і будівля досі використовується для весіль і концертів.

Перша документальна згадка про «благочестивих братів шпиталю Святого Лазаря в Гвенні» датується 1250 роком; поселення датують першою чвертю XIII століття, а засновником вважають фогта Рудольфа III фон Рапперсвіля, який 1217 року здійснив паломництво до Святої Землі. Чоловічий конвент востаннє згадується 1326 року, але 1368 року магістерка ордену Берта фон Гюненберг керувала черницями. 1525 року місто Цюрих скасувало монастир, 1527 року продало будівлі, і церква слугувала стодолою, доки громада не придбала її 1956 року та не відреставрувала 1961–1963 роках після підпалу.

Назва Гфенн указує на колишню болотисту місцевість навколо моренного пагорба, де стоїть церква. Від 1967 року будівлю екуменічно й рівноправно використовують кілька християнських громад як спільну церкву. Щодвароки тут збирається генеральний капітул ордену, а на початку квітня лазаристи проводять церемонію інвеститури.

Церква стоїть на моренному пагорбі приблизно за десять метрів над присілком Гфенн, на схід від Дюбендорфа; поблизу лежить природний заповідник Хруцельрід. Відреставровані 1988 року «Klosterstube» і віднайдений романський льох використовують як громадські приміщення. Будівля є симультанною церквою кількох християнських громад, тож під час їхніх богослужінь доступ може бути обмежений.

Нині церква поряд із Зеедорфом в кантоні Урі та Шлаттом у Зюдбадені є одним із найважливіших осередків європейських лазаритів. Раз на два роки тут відбувається генеральний капітул ордену, а на початку квітня — церемонія інвеститури.