Sulzer-Areal, Архітектурна споруда у Вінтертурі, Швейцарія

Зульцер-Ареаль це колишня промислова територія площею близько 20 гектарів на південний захід від головного вокзалу Вінтертура, між Цюрхерштрассе та залізничною територією. Вона поділена на частини, як-от Halle 87, Halle 710, Катаріна-Зульцер-Плац, Kesselhaus і Lokstadt, де старі фабричні цехи стоять поруч із новими житлом та офісами.

Брати Зульцер заснували тут свою першу бронзову ливарню 1834 року за межами старого міста Вінтертура, на дорозі до Цюриха, і того ж року звели пов'язаний житлово-офісний будинок. Виробництво зростало між Цюрхерштрассе та новою залізничною лінією; у другій половині XIX століття компанія мала понад 33 000 працівників у світі й займала ділянку, порівнянну за розміром зі старим містом. Наприкінці 1980-х важка промисловість виїхала, і 150 000 м² стали однією з перших промислових пусток Швейцарії; план знесення «Winti Nova» 1989 року викликав гостру опозицію, а міжнародний конкурс 1992 року виграв проєкт «Megalou» Жана Нувеля й Емануеля Каттані, від якого відмовилися влітку 2001 року.

У залі 87, колишній City Halle, композитор Гаррі Шерер протягом 13 років ставив мюзикли, зокрема Space Dream у 2001–2011 роках; від 2015 року там міститься головна бібліотека ZHAW. У залі 710, відкритому 2012 року, регулярно відбувається тижневий ринок місцевих продуктів. У Kesselhaus тепер є мультиплексний кінотеатр і крамниці.

Територія лежить на південний захід від головного вокзалу Вінтертура, між Цюріхштрассе та залізницею, і займає близько 20 гектарів. У залі 710 щотижня працює ринок місцевих продуктів, у Kesselhaus є кінотеатр і крамниці. Частини досі використовують промислово, вони огороджені.

Ділянка Локштадт, колишній завод Sulzer Werk 1, планується як змішаний квартал із до 6500 робочих місць і житлом для 1500 мешканців, з яких 30% житлової площі зарезервовано для доступного житла. Ця територія також належить до перших покинутих промислових ділянок Швейцарії, звільнених після виходу важкої промисловості наприкінці 1980-х.