Forschungsreaktor Diorit, Архітектурна споруда у Вюренлінгені, Швейцарія

Forschungsreaktor Diorit був важководним дослідницьким реактором Швейцарського федерального інституту дослідження реакторів (EIR) у Вюренлінгені, кантон Ааргау. Важка вода слугувала і сповільнювачем, і теплоносієм, а початковий реактор мав теплову потужність 20 МВт. Його 2-метрові паливні стрижні в алюмінієвій та нікелевій оболонках виготовляла AMF Atomics Canada Ltd; спершу використовували природний уран, згодом збагачений.

Діорит експлуатувався Швейцарським федеральним інститутом дослідження реакторів (EIR) у Вюренлінгені з 1960 по 1977 рік. Після інциденту 1967 року, коли паливний стрижень частково розплавився, корпус реактора було замінено, а паливо переведено з природного урану на збагачений діоксид урану, конфігурація відома як Діорит II. Експлуатацію припинено 1977 року; демонтаж планувався на початку 1980-х і був вирішений 1994 року.

Назва реактора «Діорит» походить від гірської породи діорит. Важка вода слугувала і сповільнювачем, і теплоносієм — поєднання з доброю нейтронною економією, теоретично придатне для виробництва збройового плутонію. Та «Діорит» використовували лише для цивільних досліджень, і збройовий плутоній з нього ніколи не відбирали. Історик Юрг Штюссі-Лаутербург на основі раніше засекречених протоколів засідань показав, що швейцарські військові все ж убачали в реакторі підставу вважати Швейцарію ядерною пороговою державою.

Об'єкт розташований у Вюренлінгені і більше не доступний для відвідувачів, оскільки його повністю демонтовано. Ті, хто хоче дізнатися про його історію, можуть звернутися до місцевих музеїв або історичних записів у регіоні.

Інцидент 1967 року полягав у частковому розплавленні паливного стрижня, що забруднило залу реактора й підвищило радіоактивність річки Ааре. Потім усю первинну систему охолодження важкою водою довелося дезактивувати хімічним травленням. Аварія призвела до заміни корпусу реактора й переходу з природного на збагачений уран; перебудовану установку назвали Diorit II.