Piz Cengalo, Гірська вершина в Валь-Брегалья, Граубюнден, Швейцарія та Італія

Piz Cengalo — гранітна вершина висотою 3 369 м на кордоні Швейцарії та Італії, між Валь-Брегалья та Валь-Мазіно. Її широка снігова куполоподібна вершина утворює три хребти: заокруглений південний хребет із виразним передвершиною, західний хребет до перевалу Ченгало (3 057 м) і східний хребет до перевалу Джемеллі (3 106 м). Північна стіна найвища й найскладніша, з потужними стовпами та стрімкими жолобами.

Перше задокументоване сходження відбулося 25 липня 1866 року: британці Дуглас Фрешуолд і Чарльз Комінс Такер разом із шамонійським гідом Франсуа Девассу піднялися південним схилом маршрутом, який і досі вважається звичайним. Північна стіна виявилася нестабільною: 28 грудня 2011 року зірвалося близько 1,5–2 млн кубометрів породи, а 23 серпня 2017 року з північно-східної стіни відкололося близько 4 млн кубометрів — найбільший обвал у Граубюндені за десятиліття. Селевий потік пошкодив Бондо й забрав життя восьми туристів.

Назва походить від слова chénghel з діалекту Брегальї, що означає лісистий або трав'янистий схил поблизу скельних урвищ і описує нижні схили гори. По обидва боки кордону вживають італійську форму Pizzo Cengalo та німецьку Piz Cengalo. Вершинний гребінь утворює державний кордон, а притулки Джанетті, Шора і Саск-Фура служать альпіністам з італійського та швейцарського боків.

Основний маршрут доступу пролягає через Валь-Брегалья, а притулок Rifugio Gianetti слугує головною базою для сходжень. Відвідувачам слід підготуватися до альпійських умов і перевірити погоду та стан маршруту перед сходженням.

Маршрут Гайзера — Леманна на північно-західному пілоні має 1 100 м і 25 мотузкових довжин, від V+ до VI−, з притулком Заск-Фюра як базою. Після каменепадів він вважається надто небезпечним і практично не проходиться. Висотна стежка Віаль через північний схил була засипана 2017 року.