Schinhorn, Гірська вершина у Вале, Швейцарія

Шінхорн — гора висотою 3796 м у Бернських Альпах, у кантоні Вале, між верхньою частиною Льоченталь на півночі та долиною Обералеч на півдні й сході. Хребет тягнеться на північний схід через Дістлігорн (3716 м) і Заттельгорн до Алечгорна, а на південному заході Байхграт (3294 м) з'єднує його з Брайтгорном. Східний схил живить льодовик Обералеч, південно-західний — льодовик Байх.

Перше задокументоване сходження відбулося в 1869 році, коли швейцарські альпіністи досягли вершини. Це раннє сходження було частиною золотої доби альпінізму, коли багато високих вершин у регіоні були підкорені вперше.

Шинхорн висотою 3 796 м сходять порівняно рідко через віддалене розташування та нижчу висоту за сусідні виразніші вершини. Найпростіший маршрут від Обералечгютте південним схилом має категорію WS за шкалою високогірних походів SAC; на привершинному схилі є фірнові ділянки крутизною 42–45°, які пізнього літа часто вкриває голий лід.

Скелелази можуть дістатися вершини з двох напрямків: з півночі через Льоченталь або з півдня через долину Обералеч. Гарна погода та надійні технічні навички необхідні, оскільки маршрути круті, а каменепад є постійною небезпекою.

Північно-східний гребінь Шингорна проходить через Дістлігорн (3716 м) і Заттельгорн до Алечгорна; льодовик Алеч лежить за цим хребтом, а не безпосередньо під вершиною. Східний схил Шингорна живить льодовик Обералеч, а південно-західний схил живить льодовик Байх, талі води якого впадають в Обералеч.