Pont de la Machine, Пішохідний міст через Рону в Женеві, Швейцарія

Пон-де-ла-Машин це пішохідний міст через Рону, третій нижче за течією від Женевського озера після мостів Мон-Блан і де-Берг. Сучасна конструкція з пудлінгового заліза з дерев'яним настилом під асфальтом була перебудована у 1884 (південна частина) і 1887 роках (північна частина) і є найстарішою інженерною спорудою міста Женеви. Металевий настил спирається на чотири опори на лівому березі й три на правому, а міст веде до будівлі колишньої насосної станції.

Назва походить від гідравлічної машини, збудованої 1709 року Жозефом Абейлем при лівому рукаві Рони для перекачування води до міських фонтанів. 1841 року її замінила нова машина Жана-Марі Кордьє, а 1844 року ввели в дію дерев'яний пішохідний місток через річку. 1886 року машина стала першою електростанцією Женеви потужністю близько 700 кВт і постачала струм до 1898 року. Південну й північну частини мосту перебудували 1884 і 1887 роках із пудлінгового заліза з дерев'яним настилом.

Колишня насосна станція біля мосту, тепер відома як Quartier Libre, вміщує інформаційний пункт Женеви, виставковий простір Services industriels de Genève (SIG) і кафе. Назва мосту походить від гідравлічної машини, встановленої тут 1709 року для постачання води до міських фонтанів.

Міст призначений для пішоходів і велосипедистів, без автомобільного руху, і з'єднує лівий берег з будівлею колишньої насосної станції. Під час ремонту 2007-2009 років додали під'їзні пандуси та платформу над водою, розраховану на можливу майбутню пристань для Mouettes genevoises.

Улітку 2014 і 2015 років з нагоди двохсотліття входження Женеви до Швейцарської Конфедерації на тимчасовій платформі площею 900 м² облаштували «L'Amarrage» — басейн у формі швейцарського хреста. Проєкт бюро TJCA склали з майже 3000 плавучих кубів; водойми завглибшки 40, 110 і 130 см наповнювали відфільтрованою й підігрітою водою Рони.