Pigne de la Lé, Гірська вершина у Вале, Швейцарія

Пінь-де-ла-Ле — вершина висотою 3396 м у Пеннінських Альпах, на хребті між льодовиком Мойрі та долиною Зіналь, на південь від Зіналя й на північ від Гран-Корньє. Вона належить до ланцюга Дан-Бланш-Гран-Корньє та до «імператорської корони» — підкови вершин. Нормальний маршрут починається на парковці над озером Мойрі (2350 м), проходить повз притулок Мойрі (2825 м), далі веде або скельним гребенем, коротшим і влітку без спеціального спорядження, або льодовиком.

Джерела не подають ні першого сходження, ні давньої історії Пінь-де-ла-Ле. Задокументовано розташування й сучасний маршрут: вершина заввишки 3396 м належить до ланцюга Дан-Бланш–Гран-Корньє в Пеннінських Альпах, і нині на неї сходять від притулку Cabane de Moiry (2825 м) над дорогою біля озера Муарі.

Пінь-де-ла-Ле належить до так званої corona imperiale — підкови вершин навколо Монте-Бессо, перелічених в італійських джерелах: Ле-Дьяблон, Бісгорн, Вайсгорн, Шалігорн, Цінальротгорн, Тріфтгорн, Обергабельгорн, Мон-Дюран, Пуент-де-Зіналь, Дан-Бланш, Гран-Корньє, Пінь-де-ла-Ле і Гард-де-Бордон. Альпіністи, що зупиняються в притулку Cabane de Moiry, часто далі піднімаються на ці сусідні вершини.

Звичайний маршрут починається на парковці в кінці дороги над озером Муарі на висоті 2350 м і йде за покажчиками до притулку Муарі (2825 м). За притулком скельний гребінь — коротший варіант, улітку не потребує спеціального спорядження; льодовиковий маршрут увесь час проходить по льодовику. Доступ — тією ж дорогою, що й до Garde de Bordon та Sasseneire, із Сьєра в долині Рони.

Південно-західний маршрут має категорію F (Facile) і перетинає льодовик до снігового хребта, що дає прямий вихід на вершину. Цей шлях пропонує цікавий контраст між справжніми альпійськими викликами та відносно простою технічною складністю.