Piz d'Agnel, Альпійська вершина в Граубюндені, Швейцарія

Піц д'Аньєль — вершина висотою 3204 м у групі Ерр в Альбула-Альпах, на межі Сурсеса й Бевера над Бівіо та озером Марморера. Головна вершина — струнка скельна піраміда, що стрімко спадає на схід, із широким північно-західним гребенем; на схід вишиковуються три вершини без позначки висоти, а південний гребінь тягнеться до Піц Кампаньюнг. На північно-східному схилі лежить льодовик Вадрет д'Аньєль.

Людвіг Теобальд здійснив перше задокументоване сходження в серпні 1861 року через Фуоркла-да-Флікс і північно-західний схил. Вершина лежить на межі громад Зурсес і Бевер, у групі Ерр Альбульських Альп. Головна вершина — струнка скельна піраміда, що стрімко спадає на схід, із широким північно-західним гребенем; на сході вишикувані три вершини без позначки висоти, а південний гребінь тягнеться до Піц-Кампаньюнг.

Назва походить з ретороманської: у діалекті путер agnè (множина agnels) означає «ягня», тож Piz d’Agnel — це «вершина ягнят». Слово piz, ретороманське позначення вершини, повторюється в назвах сусідніх Piz Campagnung і Piz Neir. Гора здіймається над Бівіо, де досі розмовляють ретороманською.

Улітку на вершину піднімаються через Fuorcla da Flix (3065 м) від Jenatschhütte (2652 м) приблизно за 2 години або від дороги перевалу Юлір (2200 м) приблизно за 3,5 години; східний гребінь через Fuorcla d'Agnel має категорію ZS і позбавлений міцної скелі. Узимку сходження від Jenatschhütte триває близько 2 годин (WS+), а лижний спуск до Bivio чи Marmorera через Val da Natons вимагає безпечних умов і уваги до лавинної небезпеки.

Перше задокументоване сходження здійснив Людвіг Теобальд у серпні 1861 року через Fuorcla da Flix (3065 м) і північно-західний схил. Звичайний маршрут досі йде цією лінією: близько двох годин від притулку Jenatschhütte (2652 м) і 3½ години від дороги на перевалі Юлір (2200 м).