Musée d'Horlogerie du Locle, Музей техніки в Ле Локлі, Швейцарія

Музей годинникарства Ле Локля міститься в Шато де Мон, невеликому заміському маєтку, збудованому між 1780 і 1790 роками, приблизно за кілометр на північ від центру міста, на пагорбі. На першому поверсі щільно представлено технічну історію годинникового механізму, а в парковому саду стоять кілька сонячних годинників, великі скульптурні годинники та копія годинника-слона аль-Джазарі.

Замок Мон зведено між 1780 і 1790 роками для родини Дюбуа. Годинникар Жорж Дюкомон купив його 1912 року й розбив англійський сад; 1954 року його донька продала маєток муніципалітету Ле-Локля, який влаштував там музей годинникарства, відкритий 23 травня 1959 року. Садиба внесена до швейцарського переліку культурних цінностей національного значення.

Назва музею походить від Ле-Локля, міста, пов'язаного з годинникарством, і його колекції відображають це ремесло: швейцарські автомати з механічною музикою та співочими птахами XVIII–XIX століть, маркетрійні корпуси годинників Шарля Андре Буля та маятники в невшательському стилі. У малій залі відео показує автомати в русі, бо самі експонати для відвідувачів не запускають.

Музей розташований у замку Мон-де-Мон на пагорбі приблизно за кілометр на північ від центру Ле-Локля, тож дістатися туди зручніше пішки або автомобілем, а не під час прогулянки центром міста. Годинникова бібліотека, де зберігаються дослідницькі архіви Альфреда Шапюї та колишня бібліотека Тарді, відкрита для науковців лише за попереднім записом. Багато відвідувачів поєднують візит із Міжнародним музеєм годинникарства в Ла-Шо-де-Фон, за кілька кілометрів на схід.

У парковому саду стоять кілька сонячних годинників і великі скульптурні годинники, серед них копія годинника-слона аль-Джазарі, водяного годинника XII століття, описаного інженером аль-Джазарі в «Книзі знань про дотепні механічні пристрої». Від 2009 року музей проводить хронометричний конкурс раз на два роки.