Weesen Abbey, Домініканський жіночий монастир у Везені, кантон Санкт-Галлен, Швейцарія

Везенське абатство є домініканським жіночим монастирем у кантоні Санкт-Галлен з компактним планом будівель, ядро якого датується кінцем 17 століття і з часом розширювалося. Комплекс поєднує каплицю, житлові приміщення та службові зони, організовані для практичної повсякденної діяльності протягом поколінь.

Заснування розпочалося в 1232 році як спільнота бегінок і офіційно приєдналося до домініканського ордену в 1256 році, що робить його першим домініканським жіночим монастирем Швейцарії. Це раннє заснування сформувало його розвиток як однієї з найстаріших спільнот такого типу в німецькомовному регіоні.

Назва Maria Zuflucht (Марія, Притулок) використовується з 1699 року; у XV столітті монастир називався St. Verena. Сестри довго жили в простоті й бідності, і спільнота підтримує тісні зв'язки з мешканцями Веезена. На Різдво, Великдень і Трійцю сестри мусили ходити до парафіяльної церкви Веезена.

Монастир стоїть у центрі містечка, там де Лінт витікає з Валенського озера, біля підніжжя терасованого схилу. Монастирська церква, перебудована між 1688 і 1690 роками, та будівлі зазвичай не відкриті для вільного відвідування; клаузура сестер обмежує доступ. Громада давно живе в простоті й бідності, і її історія тісно пов'язана з містечком Веезен.

Бібліотека абатства налічує близько 8400 творів, а будівлі та архів внесені до швейцарського реєстру культурних цінностей національного й регіонального значення. Спільнота довго жила з повенями Лінта: перша задокументована повінь сталася 1350 року, а в XVIII столітті вода тричі вражала монастир і частково розмила фундаменти. План перебудувати монастир на височині Гмель відпав після спорудження Лінтського каналу в XIX столітті.