Grotte du Bichon, Археологічна печера в Ла Шо-де-Фон, Швейцарія

Гротт дю Бішон, також відома як гротт дю Пелар, — карстова печера у швейцарській Юрі на висоті 846 м над Ду, приблизно за 5 км на північ від Ла-Шо-де-Фон. Вхід шириною 2 м і висотою 1 м веде до зали довжиною 10 м і шириною 12 м, висотою від 2 до 4 м; далі відкривається нижча камера приблизно 3 на 2 м, а в самому кінці є останній простір на 5,5 м нижче входу.

Археологи досліджували печеру в 1956 році, виявивши останки молодого мисливця-збирача з азильського періоду разом з крем'яними знаряддями та кістками бурого ведмедя. Ця знахідка дала ключові уявлення про моделі людських поселень у регіоні в доісторичні часи.

Печеру називають також grotte du Pélard. Знахідки зберігаються в природничих музеях Ла-Шо-де-Фона та Женеви, де після розкопок 1991–1995 років переплетені скелети чоловіка й ведмедиці заповнені на 90 %. Крем'яне лезо з сировини з Йонни засвідчує великі відстані, які тоді долали предмети або люди.

Печера відкривається на стрімкому схилі навпроти Côtes du Doubs; біля входу середній нахил становить близько 40°, тож підхід — це нерівна ходьба, а не рівна стежка. Вхід має лише 2 м завширшки й 1 м заввишки, а дно опускається на 5,5 м від входу до найглибшого простору, тому ліхтар і шолом стануть у пригоді. Умови розкопок були настільки складними, що роботи припинили 1959 року.

Знайдене в печері крем'яне лезо виготовлене з сировини з Йонни, за сотні кілометрів у Франції. Це свідчить, що близько 13 000 років тому предмети або люди долали великі відстані.